Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обраховувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
облічувати — ую, уєш, недок., облічи/ти, лічу/, лі/чиш, док., перех. 1) З ясовувати, підраховувати кількість кого , чого небудь. || рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Облічувати гроші. 2) розм. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи,… … Український тлумачний словник
обраховування — я, с. Дія за знач. обраховувати … Український тлумачний словник
обраховуватися — уюся, уєшся, недок., обрахува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) на чому, рідко з чим. Помилятися в підрахунку; неправильно підраховувати на шкоду собі. 2) з ким, рідко. Те саме, що розраховуватися. 3) тільки недок. Пас. до обраховув … Український тлумачний словник
обрахувати — див. обраховувати … Український тлумачний словник
обрахунок — нку, ч., рідко. 1) Дія за знач. обрахувати, обраховувати. ||Викладки, одержані внаслідок підрахування якихось даних; розрахунок. || рідко. Те саме, що облік. 2) Дія за знач. обрахуватися … Український тлумачний словник
обтягати — а/ю, а/єш і обтя/гувати, ую, уєш, недок., обтягти/ і обтягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. обтя/г, ла/, ло/ і обтягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) перех., чим і без додатка. Натягуючи щось і закріплюючи, укривати ним що небудь із поверхні; обшивати,… … Український тлумачний словник
недодавати — недодати (кому чого й без додатка дати, видати чого н. менше, ніж потрібно / належить), обділяти, обділити, обходити, обійти (кого чим і без додатка), скривдити (кого чим), покривдити (кого чим); обраховувати, обрахувати (кого під час розрахунку… … Словник синонімів української мови
підраховувати — підрахувати (рахуючи, визначати кількість чогось, підсумовувати підрахунки), обчислювати, обчисляти, обчислити, обраховувати, обрахувати, облічувати, облічити, вираховувати, вирахувати, вилічувати, вилічити; прикидати, прикинути (перев.… … Словник синонімів української мови
розраховувати — I = розрахувати (визначати розмір, кількість тощо чогось), обраховувати, обрахувати; розчисляти, розчислити (розподіляти згідно з рахунком); обчислювати, обчисляти, обчислити (у техніці, математиці) II ▶ див. звільняти I, 3), надіятися 1) … Словник синонімів української мови
